рада

-и, ж.

1) Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. Давати собі раду.

2) Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь із кимсь. || Нарада, засідання.

••

Держа́ти (ра́дити) ра́ду — радитися з ким-небудь.

3) Колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь. Вчена рада. Педагогічна рада.

••

Біржова́ ра́да — вищий орган управління біржі.

Ра́да Безпе́ки ООН — основний постійно діючий орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки.

Ра́да директорі́в — колегіальний орган, який здійснює загальне керівництво діяльністю акціонерного товариства.

4) Орган державної влади, який є формою політичної організації суспільства.

••

Верхо́вна Ра́да Украї́ни — найвищий орган державної влади та єдиний законодавчий орган України.

Ра́да міні́стрів — а) в царській Росії у 1857-1882 рр. – дорадчий орган із загальнодержавних справ під головуванням царя, у 1905-1917 рр. – вищий орган влади (уряд); б) в СРСР в 1946-1990 рр. – вищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади (уряд) Союзу РСР; в) в Російській Федерації – назва уряду до прийняття Конституції 1993 р.; г) назва урядів в Болгарії, Угорщині, Греції, Італії та деяких ін. країнах.

Ра́да шта́тів — назва верхньої палати парламенту Індії.

5) У Запорізькій Січі та в Лівобережній Україні у 17-18 ст. – загальні збори козаків.

••

Ра́да генера́льної старши́ни — в Україні у 17-18 ст. – вузький дорадчий орган при гетьмані, створюваний зі складу Ради старшини.

Ра́да старши́ни — в Україні у 17-18 ст. – дорадчий орган при гетьмані, до складу якого входила вся старшинська верхівка.